Культура

Несе мужик у ночовках Додому свячене: Яйця, паску, і ковбаси, Й порося печене. І

Пробігає Лис голодний, Через пеньки скаче; Аж слухає: десь Ворона На гілляці кряче. Прибігає,

«Чого, брате, так збілів? Що з тобою сталось?» — Ах, за мною через став

Приїхали запорожці, Короля вітають. Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них

Гнався постом засідатель На чиюсь біду. Серед ставу й заломився На тонкім льоду. Б’ються

Іде циган по діброві (Десь лихе носило), При нім пара вареників, Люлька та кресило.

Дочекався я Свого святонька, Виряджала в світ Мене матінка. Виряджала в світ Мати рідная

I Не у гості, а на кості Ходили козари. Та не пиво ж і

Ізійшлися пан з Іваном, По світі мандрують… Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На

Полуботку-Полуботку, Наказний гетьмане! А хто ж тобі гетьманськую Булаву дістане? Полуботку-Полуботку, Голубе-соколю! А як