Тематики

Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару

Не нарікаю я на бога, Не нарікаю ні на кого. Я сам собе, дурний,

Над Дніпровою сагою Стоїть явор між лозою, Між лозою з ялиною, З червоною калиною.

Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне з вербою Червону

На Великдень, на соломі Против сонця, діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись

Минають дні, минають ночі, Минає літо; шелестить Пожовкле листя; гаснуть очі, Заснули думи, серце

Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились. А матері на нас дивились Та говорили,

Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи

Лічу в неволі дні і ночі — І лік забуваю. О господи, як то

— За що мене, як росла я, Люди не любили? За що мене, як