Тематики

В опозицію дівчина Виряджала бійця, Кріг ковбаски надівши на Два варених яйця. Босих ніг

Як ти звучиш калиново-дубово, Рідна моя, моя матірна мово! Слово м’яке, оксамитове, байкове. Слово

Раптово усі поставали борцями. Усі з піджаків майорять прапорцями. А я – не борець,

Як ти звучиш калиново-дубово, Рідна моя, моя матірна мово?!? Слово м’яке, оксамитове, байкове, Слово

Це є поезiя найвища, Це є найвища простота, Коли передаються вiршi, Як поцiлунки —

Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі… Повій, вітре,

Гей-гей, воли! Чого ж ви стали? Чи дуже поле заросло, Чи лемеша іржа поїла,

Голубонько-дівчинонько, Зіронько моя! Не питайся, моя мила, Чого смутен я! Живо-живо того смутку І

Спи, дитя моє, ти життя моє! Спи, дитя моє красне! Поки сонечко не запалиться,

Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина! До боку шабельку, на руки повіддя,