Іван Слободяник назвав основні виклики, які сьогодні стоять перед аграріями та сільськогосподарською галуззю. Війна, демографія, кліматичні зміни, ринок землі та євроінтеграція – це основні на сьогодні виклики, які стоять перед аграріями та сільськогосподарською галуззю загалом. Про це розповів виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад, голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник, беручи участь у виставці «АГРО ТЕРНОПІЛЬ»..
«Перший виклик – війна. Насамперед сьогодні йдеться про проблеми з експортом продукції (через логістику), із втратою кадрового потенціалу, міграція населення тощо. Що в цій ситуації робити? На місцевому рівні – платити податки і допомагати ЗСУ. Проте дуже важливо, щоб у нас нарешті з’явився трек на спрощення адміністрування цих податків. Так, як сьогодні наші аграрії «обкладені» бухгалтерами і юристами, – це не нормально», – зазначив він.
Другий виклик – демографічний, відсутність людей, які можуть забезпечити виконання важкої фізичної праці. І вже сьогодні, зазначає голова ВКФ, треба розуміти, як повертати наших людей і стимулювати лишатись і працювати вдома, не шукаючи кращої долі за кордоном.
Ще один важливий виклик – кліматичні зміни. Як зауважив Іван Слободяник, вони вже впливають не лише на Україну, але й на весь світ.
«Цього року наш Південь вже дійшов до температурних рекордів. Тож нам треба готуватись до швидких змін технологій. Треба бути готовими пристосовуватись до нових викликів, погодних умов, змінювати культури та агротехнології відповідно до цього. Також клімат диктуватиме певні речі, пов’язані з європейською інтеграцією. Це мінімізація вуглецевих викидів, обмеження переліку гербіцидів і пестицидів, що може здорощувати продукцію. Також треба враховувати зміни в ціні на землі, вона зростає. І тут виникає найбільший виклик для малого фермера – досі не запрацював інструмент для іпотечного кредитування під купівлю землі. Сьогодні лише великі підприємства можуть купити землю або високомаржинальні», – сказав виконавчий директор ВАГ.
І останній виклик – євроінтеграція. За словами Івана Слободяника, це неймовірні можливості, які Україна поки що не використовує, маючи статус країни-кандидата. Водночас Грузія і Молдова вже отримують кошти від бюджету ЄС в межах Спільної аграрної політики.
«На щастя, деякі важливі речі в цьому питанні вже відображені в стратегії профільного міністерства щодо сільського розвитку. Зокрема, йдеться про створення виплатного агентства тощо. Це важливо, бо європейці не дадуть кошти, якщо їм будуть не зрозумілі інституції, через які вони ці кошти спрямовують. Не дадуть кошти, якщо буде не зрозуміла система статистики. Зауважу, у 2028 році починається новий бюджет ЄС і в нас є всі шанси туди потрапити, але над цим треба попрацювати, виконати домашнє завдання», – наголосив він.
Також Іван Слободяник звернув увагу на те, що наразі всі розмови про розвиток галузі через переробку – по факту, є лише нашими мріями.
«Адже аграрка наразі у стратегії виживання», – підсумував виконавчий директор.
