Власник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин. AP
Американський банк JPMorgan Chase і британський HSBC несвідомо обробляли платежі для компаній в Африці, які контролював загиблий влітку 2023 року засновник і власник російський ПВК "Вагнер" Євген Пригожин.
Про це пише Financial Times, посилаючись на документи, які про це свідчать.
Зазначається, що це сталося в той час, коли його ПВК "Вагнер" розширювала свій вплив на континенті, де її звинувачують у жорстоких порушеннях прав людини.
Згідно зі злитими документами, які отримав Центр передових оборонних досліджень (C4ADS) з аналітичним центром у Вашингтоні, випливає, що у 2017 році суданська компанія, контрольована Пригожиним, закуповувала промислове обладнання в Китаї через великі західні банки.
ПВК "Вагнер", якого Міністерство фінансів США звинуватило у "масових стратах, зґвалтуваннях, викраденні дітей та інших звірствах проти мирних жителів" в Африці, став відомим через надання послуг найманців для "репресивних диктаторів" та участь у російському вторгненні в Україну.
Злиті документи показують, як Пригожин зміг створити транснаціональну кримінальну імперію в галузі природних ресурсів, частково шляхом прихованого використання платіжних систем західних фінансових установ.
Так, один з рахунків-фактур показує, що у серпні 2017 року суданська гірничодобувна компанія Meroe Gold, яка була прикриттям для ПВК "Вагнер", відправила платіж з місцевого банківського рахунку через JPMorgan Chase як посередницький банк у Нью-Йорку постачальнику в Китаї.
Інший рахунок-фактура того ж року показує, що Meroe Gold відправила платіж за дизельні генератори та запасні частини китайській компанії через банк Hang Seng, що є частиною HSBC Group.
Водночас доказів того, що ці банки знали, що обробляли транзакції, пов'язані з підконтрольними ПВК "Вагнер" структурами — немає.
На момент платежів компанія Meroe Gold не була під санкціями США, хоча сам Пригожин перебував під санкціями з 2016 року. У 2018 році Meroe Gold потрапила американські обмеження за те, що її "контролював Пригожин" та за допомогу йому у "використанні природних ресурсів Судану для власної вигоди".
Банк HSBC відмовився коментувати конкретні транзакції в Судані, але у фінустанові заявили, що "глибоко віддані боротьбі з фінансовими злочинами та захисту цілісності світової фінансової системи".
"Ми значно інвестували у створення та підтримку ефективної системи контролю для виявлення та зниження цих ризиків", – додали там.
У JPMorgan зазначили: "Після перевірки наданої нам обмеженої інформації ми не знайшли записів, що відповідають цим транзакціям".
Що відомо про ПВК "Вагнер"
У 2013 році в Росії утворився "Словʼянський корпус", де з усієї країни набирали найманців для служби. Власником її став той же Пригожин, а командиром — Дмитро Уткін із позивним "Вагнер", який отримав на честь композитора Ріхарда Вагнера, якого любив Гітлер.
В межах укладених домовленостей з Башаром аль-Асада перші найманці відправилися в Сирію у вересні 2013 року. Саме там в Уткіна зʼявився позивний, який перетворився у назву ПВК.
Згодом корпус найманців "Словʼянський корпус" перейменували у ПВК "Вагнер", де командиром та правою рукою власника, того ж Євгена Пригожина, й став Уткін.
Вагнерівці за збройної та фінансової підтримки Кремля виконували завдання в Судані, Лівії, ЦАР, опинилися на війні в Сирії та на Донбасі. А з березня 2022 року це ПВК вважається чи не найбільш боєздатною силою Росії, яка воює на території України.
Увечері 23 червня 2023 року глава ПВК "Вагнер" Євген Пригожин заявив, що війська Міноборони Росії вдарили по місцю дислокації "вагнерівців" і там нібито загинуло багато найманців. Він анонсував "марш справедливості", додав, що "вагнерівців" 25 тисяч і вони ідуть "розбиратись". А також закликав всіх, хто хоче "заканчівать бєзпрєдєл" долучатись до "маршу". Після того, вагнерівці передислокувалися до Білорусі, де навчали військових.
Через 2 місяці, 23 серпня 2023 року, власник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин та співзасновник групи Дмитро Уткін загинули в авіатрощі у Тверській області РФ.
