«Школа, виш, безробіття»: як кар’єрні радники можуть змінити цю схему?

«Школа, виш, безробіття»: як кар’єрні радники можуть змінити цю схему?

В Україні система кар’єрного консультування залишається недостатньо поширеною та малоефективною

«Школа, виш, безробіття»: як кар’єрні радники можуть змінити цю схему?

У європейських країнах система кар’єрного консультування давно стала невіддільною частиною освітнього процесу та інструментом розвитку ринку праці, тоді як в Україні вона залишається недостатньо поширеною та малоефективною.

За даними опитування, проведеного Info Sapiens на замовлення Національного агентства кваліфікацій та Helvetas, майже третина працездатного населення України (28,7% чоловіків і 26,3% жінок) потребують зміни професії або підвищення кваліфікації. Найбільше це стосується молоді віком 20-29 років (41%). Ці цифри свідчать про невідповідність між обраними професіями, попитом на ринку праці та особистими інтересами.

Хто такий кар’єрний радник і чому він важливий?

Кар’єрні радники – це фахівці, які допомагають людині обрати професійний шлях, враховуючи її здібності, інтереси, тренди ринку праці та перспективи працевлаштування. Їхня робота охоплює профорієнтацію, психологічне консультування та допомогу у визначенні кар’єрних цілей.

У школах роль кар’єрних радників є особливо важливою. Вони допомагають дітям не просто вибрати професію, а й зрозуміти свої сильні сторони, інтереси, спрямувати їхню енергію на те, що може стати джерелом фінансової стабільності.

Ситуація в Україні: проблеми та виклики

В Україні розвиток системи кар’єрного консультування знаходиться на початковому етапі. На сьогодні відсутній відповідний професійний стандарт. Відсутність чітко визначених обовʼязків і вимог до компетентностей карʼєрних радників унеможливлює розвиток професії.

Хоча в структурі Державної служби зайнятості існують кар’єрні консультанти, їхніх ресурсів недостатньо, щоб охопити всіх, хто цього потребує. Зосереджуючись переважно на дорослих, ці консультанти не працюють із молоддю, особливо школярами.

Головні проблеми:

  • Відсутність кар’єрних радників у школах.
  • Низький рівень професійної орієнтації серед учнів.
  • Відірваність освітньої системи від потреб ринку праці.
  • Недостатнє фінансування та відсутність чіткої стратегії.

Перспективним виглядає запуск в Україні Національного центру Euroguidance, який має на меті створити умови для професійної орієнтації. Але його робота лише розпочалася, і на масштабні результати потрібно чекати.

Як це працює в ЄС?

У країнах Європи система кар’єрного консультування має багаторічну історію та чітко налагоджену структуру. Вона охоплює всі етапи життя людини: від школи до професійного життя. Ось кілька прикладів:

  • Німеччина. Профорієнтація починається ще в середній школі. Кар’єрні радники співпрацюють із роботодавцями, організовують ярмарки професій і стажування. Учні мають змогу відвідати підприємства, щоб побачити, як виглядає робочий процес.
  • Швейцарія. Система дуальної освіти дозволяє поєднувати навчання з практикою на реальному робочому місці. Кар’єрні радники активно залучаються до підбору стажувань для учнів.
  • Франція. У школах існують обов’язкові уроки профорієнтації. Кар’єрні радники допомагають учням вибрати спеціальність і навчальні заклади, ґрунтуючись на їхніх навичках та інтересах.
  • Скандинавські країни. Кар’єрні радники працюють не тільки зі школярами, а й із їхніми батьками, пояснюючи перспективи різних професій і допомагаючи уникнути стереотипів.

Що потрібно зробити в Україні?

1. Інтегрувати кар’єрне консультування в шкільну систему. Кар’єрні радники повинні бути частиною шкільного штату, щоб забезпечити постійну підтримку учнів.

2. Підвищити рівень фінансування. Успішна профорієнтація вимагає ресурсів: тренінгів, сучасних інструментів тестування, організації стажувань тощо.

3. Враховувати досвід ЄС. Використати найкращі практики Німеччини, Франції, Швейцарії для адаптації їх до українських реалій.

4. Співпрацювати з ринком праці. Кар’єрні радники повинні працювати в тісному контакті з роботодавцями, щоб забезпечити актуальність отриманих рекомендацій.

  • Розвивати Національний центр Euroguidance. Його функції мають охоплювати не лише створення умов для профорієнтації, а й навчання нових фахівців.

Кар’єрні радники – це ключ до формування ефективної системи профорієнтації, яка не лише допоможе кожній людині знайти свій шлях, а й підвищить конкурентоспроможність економіки України.

Поки процес запровадження карʼєрних радників в Україні – це справа ентузіастів і громадських організацій, які розуміють необхідність і користь від цих фахівців.

Однак це має бути чітка державна стратегія, і створення Національного центру Euroguidance є початком цього процесу.

Василь Федюк, член Національного агентства кваліфікацій.

Новини Дніпра