Куди варто піти з 13 до 19 січня
У місті після насиченої святкової програми відчувається певний спад. Проте це аж ніяк не означає, що протягом тижня у місті немає куди піти. Ми знайшли чимало подій у різних видах та жанрах. Тож культурний тиждень у Львові є цікавим та різноманітним.
13 січня, понеділок
Вистава «Коляда та й плєс… ізпрежди віка…»
Феєрична коляда-притча «Коляда та й плєс … Ізпрежди віка…» від Франківського драмтеатру. Рідкісні автентичні та відомі, усіма улюблені колядки, плєси, набутки з усієї України та містична історія Різдва у виконанні акторів театру занурять в атмосферу свята.
Театр імені Марії Заньковецької, 14:00; 18:30
14 січня, вівторок
Концерт «Олег Скрипка. Щедрик»
Програма «Щедрик» натхненна традиціями українських зимових свят: Різдво, Маланка, Йордан… Спільна коляда та щедрівка несуть у собі багатовікову місію радості, щирості і єдності, укріплюють силу українського духу. Концерти «Щедрик» – це пісні, що об’єднують покоління, національні традиції й дають віру в сильну Україну.
У програмі великого різдвяного концерту Олега Скрипки і Christmas Band «Щедрик», яку артисти представлять у Львівській опері вже 14 січня, колядки, щедрівки, джаз, святкові хіти в унікальному виконанні, зокрема, улюблений «Щедрик» у новій інтерпретації.
Львівська Опера, 19:00
15 січня, середа
Концерт «Європейська органна музика»
На сольному концерті Світлани Бардаус, солістки Чернівецької обласної філармонії звучатиме розмаїття європейської органної музики. Вся палітра музичних можливостей львівського органа постане перед вами у барвистій програмі Світлани Бардаус: від стриманого Баха, до дзвінкого Вівальді, від норвежця Ловланда до латвійця Васкса.
Програма:
- Йоганн Пахельбель — Прелюдія, Фуга та Чакона
- Йоганн Себастьян Бах — Прелюдія Соль мажор BWV 568
- Йоганн Пахельбель — Aria Quarta
- Петеріс Васкс — Te Deum
- Рольф Ловланд – «Пісня з таємного саду»
- Антоніо Вівальді – «Зима» з циклу «Пори року»
- Йоганн Пахельбель — Токата мі мінор
Львівський органний зал, 19:00
Концерт Natale barocco (Різдвяне бароко)
Ансамбль давньої музики Terra Barocca запрошуємо на концерт класичної музики «Різдвяне бароко». Музиканти виконають твори для барокових інструментів та клавесину, які розкажуть історії різдвяного дива через мову музики.
Програма:
- Луї Куперен. Безтактова прелюдія до мажор
- Міхаель Преторіус. «Es ist ein Ros’ entsprungen»
- Георг Фрідріх Гендель. Тріо-соната ре мажор
- Георг Філіпп Телеман. Тріо-соната ре мінор, TWV 42:d10
- Арканджело Кореллі. Тріо-соната соль мажор тв. 2, № 12 «Ciaccona»
- Англійська традиційна коляда «God Rest Ye Merry Gentlemen»
- Мішель Коретт. «A la venue de Noel»
- Георг Фрідріх Гендель. Соната для скрипки ре мажор
- Антоніо Вівальді. Камерний концерт соль мінор RV 103
- Арканджело Кореллі. Пастораль з concerto grosso тв. 8 № 6
Львівська філармонія, 19:00
16 січня, четвер
Танцювальна вистава «Шафа»
Freedom Ballet пропонує зазирнути в замкову щілину загадкової Шафи, яка зберігає чужі таємниці та особисті історії.
Українському балету Freedom нещодавно виповнилося 20 років, і всю його біографію важко було б вмістити навіть у найбільшу з усіх існуючих книжок. Проте останнє десятиліття їхнього неймовірного творчого шляху вдалося помістити у… «Шафу». «Шафа» стала квінтесенцією творчого світовідчуття балету Freedom..
Львівська опера, 18:00
Показ звукової стрічки «Марійка-Невірниця»
«Марійка-невірниця» – фільм знятий 1933 року режисером Владиславом Ванчурою на Закарпатті. Фільм розповідає про життя на Верховині в 30-х рр. XX ст., коли Закарпатська Україна (Підкарпатська Русь) перебувала у складі Чехо-Словаччини. Сценарій до фільму написав Іван Ольбрахт, котрий до того кілька років поспіль прожив у Колочаві й написав роман про тутешнього опришка «Микола Шугай – розбійник».
Більшість героїв втілили непрофесійні актори. Кожен персонаж фільму розмовляє своєю мовою. Фільм знімався без звуку, після того, як фільм був змонтований, актори приїздили до Праги, щоб озвучити своїх персонажів. При чому Ванчура свідомо відмовився від ідеї озвучування фільму професійними чеськими акторами.
У будинок подружжя Бірчаків влучає блискавка та спалює все дотла. Щоб заробити гроші на відбудову нової оселі Петро Бірчак кличе на допомогу молодого Данила, а сам вирушає в гори рубати ліс. Його дружина Марійка залишається наодинці з Данилом, і між ними швидко спалахує пристрасть. Микола дізнається про ці відносини. Під час сплаву колод він топить Данила. Загибель Данила не вплинула на Марійку, подружжя будує нову хату і живе далі, наче нічого не сталося.
Львівський фотомузей, 18:00
Презентацію книжки Степана Процюка «Руки і сльози. Роман про Івана Франка»
Роман «Руки і сльози» – про різного Франка. Про хлопчика, зачудованого навколишнім світом, і наполегливого юнака, який стає непересічним інтелектуалом. Про не завжди щасливого сім’янина і фанатичного трудоголіка. Це історія про бідність, яка змушує займатися літературними підробітками, і про генія, з-під пера якого навіть у таких умовах виходять вершинні твори. А ще тут про арешти і переслідування, болючі втрати друзів і коханих жінок.
«Руки і сльози» Степана Процюка – це панорамний роман, де зображене тодішнє галицьке суспільство, його політичне і культурне життя. Сторінками промайнуть постаті багатьох відомих українців. Також це психологічний роман, у якому відтворено внутрішній світ Івана Франка, зокрема в його останні найтяжчі роки, затьмарені хворобами.
Книгарня «Є», 18:30
Відкриття виставки «Земні шляхи Небесної Сотні»
На виставці можна побачити понад три сотні експонатів, які допоможуть краще зрозуміти, ким були герої Небесної Сотні, та більше дізнатися про Майдани.
Через персональні предмети й унікальні артефакти виставка розповідає історії людей, життя яких привело до безсмертя в образі героїв Небесної Сотні. Відвідувачі дізнаються, чому вони долучилися до столичного Майдану, якими були їхні життєві шляхи, що спільного мали та яким був їхній усвідомлений вибір.
Виставка починається з подій задовго до Євромайдану. Хтось розпочав свою боротьбу ще як учасник Революції на граніті у 1990 році, для багатьох поштовхом до громадської діяльності стала Помаранчева революція 2004 року, а для когось Революція Гідності виявилася першим і останнім виявом громадянської позиції.
Куртка Юрія Вербицького, яка залишилася у київській лікарні після його викрадення, скрипка, на якій грав Володимир Бойків, прострілений паспорт Миколи Дзявульського, бандура Олександра Капіноса, блакитна каска Устима Голоднюка… Ці та багато інших речей зберігають і оприсутнюють пам’ять про загиблих героїв Майдану. Наймолодшому було 17, найстаршому – 82 роки.
Львівський історичний музей на площі Ринок, 6, 14:00
17 січня, п’ятниця
Вистава «Про що мовчать чоловіки»
У головній ролі – Олексій Гнатковський («Довбуш»), який розкриє всі таємниці буття чоловіка, секрети стосунків чоловіків і жінок.
За п’єсою, яку вперше показали на Бродвеї у 1995 році, і відтоді вона залишається рекордсменом серед one man show, а також має на рахунку авторитетну світову театральну премію Лоуренса Олів’є. Автор п’єси – американський сімейний психолог Роб Беккер, який часто виступав як stand-up комік. На Бродвеї ім’я Беккера стало легендою, адже постановка «Про що мовчать чоловіки» (в оригіналі – Defending the Caveman) увійшла в театральну книгу рекордів як найтриваліше шоу одного актора.
П’єса зіграна самим автором тільки на Бродвеї більше 700 разів, перекладена 35 мовами і в цілому скорила більше 8 мільйонів глядачів у 45 країнах світу.
Палац культури залізничників «Рокс», 18:30
Презентація фотокаталогу Infinity Road
Фотокаталог видавчині Софії Максимович об’єднує роботи, створені в період з 2018 по 2024 рік. Цей каталог – подорож крізь контрастні простори: від теплих ландшафтів острівних скель до покинутих недобудов у Сумах. Кадри у цій фотокнизі об’єднанні відчуттям нескінченної подорожі, руху та бажання зафіксувати та зберегти чверть секунди на плівці. Це розповідь про пошук та спостереження.
Львівський муніципальний мистецький центр, 18:00
18 січня, субота
Концерт у межах проєкту «Інструмент»
На львівському вокзалі звучить орган, труби якого поєднано з фрагментами розірваних ракетних снарядів, що впали в Київській області. «Інструмент» – це серія музичних перформансів від авторки проєкту, мисткині Жанни Кадирової. Художниця запросила українських та міжнародних музикантів, які виконуватимуть авторські програми на цьому унікальному органі щотижня. Проєкт триває до 22 січня.
18 січня 2025 о 12:00 – Олексій Шмурак (Київ), Віталій Дворовий (Львів)
19 січня, неділя
Перегляд фільму «Цензорка» Петера Керекеша
Світова прем’єра відбулася в секції «Горизонти» Венеційського міжнародного кінофестивалю, де отримала приз за найкращий сценарій. Словаччина висунула стрічку на здобуття премії «Оскар» у категорії «найкращий міжнародний фільм».
Головна героїня фільму, Леся – молода мама, яка народила первістка у спеціальній вʼязниці. Це світ, населений лише жінками: медсестрами, увʼязненими та наглядачками. Лесю турбує лиш одне: чи дозволять їй зберегти опіку над дитиною. За її життям спостерігає співробітниця в’язниці, самотня цензорка Олена, якій усе складніше лишатися осторонь.
«Цензорка» спирається на матеріал із реальних історій ув’язнених жінок, які живуть в Одеській виправній колонії №74. Це одна з двох українських в’язниць, де відбувають покарання вагітні та жінки з новонародженими дітьми.
У стрічці зіграли жінки з реальним досвідом увʼязнення та працівниці колонії. Головну роль виконала професійна акторка Марина Клімова («Погані дороги»), а в одному з епізодів можна побачити Вʼячеслава Довженка («Кіборги», «Дільничний з ДВРЗ»). Цензорку втілила справжня співробітниця пенітенціарної служби Ірина Кір’язева.
«Цензорка» – дебютна повнометражна ігрова картина словацького режисера і сценариста Петера Керекеша. Сценарій він написав разом із Іваном Остроховським, який також відомий як співрежисер фільму «Фотофобія» спільного виробництва Словаччини, Чехії та України, призера Венеційського міжнародного кінофестивалю та кандидата на «Оскар» 2024 від Словаччини.
Український продюсер – Денис Іванов (кінокомпанія «Артхаус Трафік»).
Львівський муніципальний мистецький центр, 18:00
Відкриття виставки «Лисик»
Євген Лисик. Ескіз завіси Спартак, 1965
Центр інтелектуального мистецтва Меркурій розпочинає рік з масштабного виставкового проєкту «Лисик». Тут можна буде побачити величезні завіси, фотографії та ескізи, що переносять у світ творчості Євгена Лисика. Вперше можна буде побачити зблизька, як митець створював свої театральні всесвіти.
Євген Лисик – художник-сценограф, чия творчість заклала підвалини новаторської школи сценографії. Лисик здобув свободу на сцені театру, тут його задуми виросли до масштабів епічних просторових декорацій. І для того, аби показати увесь талант цього художника була потрібна саме така експозиція – історія того, як Лисик творив свої театральні світи.
Один із залів присвячений унікальному спадку Лисика: легендарним завісам та об’ємним макетам до вистав Львівської національної опери, де художник реалізував понад вісімдесят вистав.
ЦІММ, 17:00
На головному фото: Євген Лисик. Завіса Сотворення світу, 1976
