Поезія «Ти знаєш, що ти – людина» – це про призначення людини на землі. Гортайте нижче, щоб проаналізувати вірш українського поета, дізнатися його тему, ідею, основну думку, жанр, художні засоби тощо.
Найголовніше завдання кожної людини – відповісти собі на питання, яке містить назва вірша Василя Симоненка!
Текст вірша «Ти знаєш, що ти – людина»
Ти знаєш, що ти – людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Літературний паспорт вірша «Ти знаєш, що ти – людина»
- Автор: Василь Симоненко
- Рік написання: 16 листопада 1962 року
- Збірка: «Земне тяжіння»
- Жанр: ліричний вірш
- Рід літератури: філософська лірика
- Напрям: модернізм
- Течія: неоромантизм
- Римування: перехресне з паралельним
- Віршовий розмір: шестистопний ямб
- Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.
- Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.
- Основна думка: кожна людина неповторна.
- Провідний мотив: справедливість, життєздатність, самоповага. Через ці мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади.
- Композиція. Поезія починається з риторичних запитань, після чого автор пояснює про сенс життя і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Симоненко наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.
Поет у поезії «Ти знаєш, що ти – людина» розкрив місію людини на землі: творити добро, жити за законами моралі, поважати й цінувати неповторність людської особистості.
Художні засоби вірша «Ти знаєш, що ти – людина»
- Повтори: Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні.
- Риторичні запитання: «Ти знаєш, що ти – людина?», «Ти знаєш про це чи ні?»
- Риторичний оклик: «Гляди ж не проспи!»
- Епітети: «люди – добрі, ласкаві й злі», «усмішка, мука – єдина».
Проблематика вірша «Ти знаєш, що ти – людина»
- людина і суспільство (призначення людини на землі);
- індивідуальність кожної людини;
- швидкоплинність часу і життя.
Василь Симоненко звертається до читачів із проханням жити повно, цінувати кожен день, закликаючи:
- «І жити спішити треба»
- «Кохати спішити треба»
- «Гляди ж не проспи!»
Слухайте «Ти знаєш, що ти – людина» у виконанні SPIV BRATIV
