«Чого, брате, так збілів?
Що з тобою сталось?»
— Ах, за мною через став
Аж сто вовків гналось!
«Бог з тобою… Сто вовків!..
Та б село почуло…»
— Та вірно пак і не сто,
А п’ятдесят було.
«Та й п’ятдесят диво в нас…
Де б їх стільки взялось?»
— Ну, Іванцю! нехай так,
Але десять гналось.
«Та і десять не було!
Знать, один усього?»
— А як один? аби вовк!
Страшно і одного…
«А може, то і не вовк?»
— А що ж то ходило?
Таке сиве та мале,
А хвостик, як шило.
1859
